Головна » Бібліотека »

Огієнко І. Вивчення мови Шевченкових творів

Muza | 27.03.2012

Стара Україна. – Львів, 1925. – ІІІ-ІV

Огієнко І. Вивчення мови Шевченкових творів / І. Огієнко // Стара Україна. – Львів, 1925. – ІІІ-ІV. – C.64.

Ми, Українці, не вміємо ще реально шанувати своїх кращих письменників. На словах ми ніби давно вже витворили собі справжній національний Шевченківський культ, але культ цей поки що мало допоміг глибшому вивченню творів самого Шевченка. Чи маємо ми наукове критичне видання творів Шевченка? Ні, ще не маємо,- маємо лише спробу такої роботи, але строго наукового видання таки ще не маємо. Кожний видавець чи редактор вважав за потрібне гнути Шевченка на свій копил, кожний допускає виправок в мові його, яких хоче, а в наслідок того ми дуже часто ще не знаємо остаточно автентичного Шевченкового тексту. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Описи Подільської губернії кінця ХVIII – початку ХІХ ст.

Muza | 14.02.2012

Описи Подільської губернії кінця ХVIII – початку ХІХ ст. / Укладачі, автори вступної статті С.А. Копилов, А.Б. Задорожнюк. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – 124 с.

Описи Подільської губернії кінця ХVIII – початку ХІХ ст. / Укладачі, автори вступної статті С.А. Копилов, А.Б. Задорожнюк. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – 124 с.

Вашій увазі пропонується видання, що містить статистичні джерела у формі історичних нарисів про Подільську губернію, що здійснювалися на замовлення уряду Російської імперії у ХVIII – початку ХІХ ст. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Лозовий Віталій. ВЗАЄМИНИ УРЯДІВ УНР ТА ЗОУНР У КАМ’ЯНЕЦЬКУ ДОБУ ДИРЕКТОРІЇ (ЛИПЕНЬ-ЛИСТОПАД 1919 р.)

Muza | 26.01.2012

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 18: Західно-українська народна республіка: До 90-річчя утворення / НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; – Львів, 2009. – C.307-313.

Всестороння розробка проблеми соборності українських земель, зокрема теми співпраці та протистояння проводів УНР і ЗОУНР після ухвалення Акту злуки у січні 1919 р., дає можливість відтворити один з важливих фрагментів загальної картини суперечливої доби національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Відтак, у даній статті автор ставить завдання проаналізувати взаємини наддніпрянського й галицького проводів у Кам’янецьку добу Директорії УНР (липень-листопад 1919 р.). (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Планується друк монографії професора М. Б. Петрова з історії Кам’янця-Подільського XV-XVIII століть

Пагор Валентин | 21.12.2011

Микола Борисович Петров (1952-2008) – кандидат історичних наук, професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету Імені Огієнка, ввійшов в історіографію міста, як один з найвидатніших дослідників історії Кам’янця-Подільського. Він є автором понад 200 ґрунтовних наукових розвідок з історії пізньосередньовічного Кам’янця. Його наукові інтереси також пов’язані з ранім новим часом. В працях історика чітко простежуються позитивістські начала методологічних принципів досліджень. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Дробна І.В. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ РОЗВИТОК КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО ЗА ДОКУМЕНТАЛЬНИМИ ЛИСТІВКАМИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Muza | 14.03.2011

Рис. 1. Новопланівський міст. Фото М.Грейма.

Перші друковані листівки з’явилися 1 жовтня 1869 р. в Австро-Угорщині за ініціативи професора Віденської академії Е. Германа [7, с. 21], в Німеччині, Англії, Швейцарії – у 1870 р., Російській імперії – 1872 р., а в США – 1873 р. Спочатку репродукції на них були чорно-білими, і лише згодом з’явилися кольорові хромолітографії (літографський спосіб друкування багатоколірних зображень) з видами міст [16, с.16]. Назви міст і службові написи на цих картках відтворювалися російською, німецькою, польською, французькою, італійською й лише на окремих з них – українською мовою.

З кінця ХІХ ст. поштові картки почали широко використовуватися у кореспонденції, зокрема документальні листівки із видами населених пунктів (видані наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.). Сьогодні вони є важливим джерелом для вивчення архітектурного розвитку окремих українських міст [12;13;22;23;24], в чому переконують дослідження А.Баранія [7], В.Костюка [16], В.Білека [8], О.Дерибаса [11]. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Баженов Л.В. Михайло Орловський – діяч українського національного відродження, видатний краєзнавець Поділля

Muza | 09.01.2011

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.27-30.

Серед плеяди подільських шестидесятників-просвітників XIX ст. провідне місце належить Михайлу Якимовичу Орловському. Про нього писали «Подольские епархиальные ведомости» 1888 року: «Протоієрей Михайло Орловський належав до числа кращих пастирів Поділля… був найвидатнішим в середовищі бідного сільського духовенства… володів самими широкими історичними знаннями, був талановитим письменником на грунті історії краю». Сюди можна додати, що він усе життя знаходився в гущі народу, сповна розділив долю подільського села і своєю подвижницькою працею на тлі пастирства і краєзнавства виступив як діяч українського національного відродження другої половини XIX ст. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Лариса Божко. Викладання народного мистецтва в школі В.Гагенмейстера на Поділлі (1920-1930-і роки)

Muza | 17.12.2010

Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 24. - К.: УНІСЕРВ, 2008. - 162 с.

Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 24. – К.: УНІСЕРВ, 2008. – 162 с. – С.69-71.

Важливим осередком збирання, вивчення, охорони і популяризації історико-етнологічних і фольклорних матеріалів на Поділлі стала Кам’янець-Подільська художньо-промислова майстерня, з 1919 р. реорганізована у художньо-промислову школу [1]. Її метою було, як зазначав завідувач навчального закладу В.Гагенмейстер, “готувати добре кваліфікованих майстрів-практиків із відповідно-виробленим художнім смаком, потрібним у художній промисловості – як фабричній, так і кустарній”. Станом на 1923 р. цей заклад був єдиним на Правобережній Україні, що дбав про підготовку такого роду фахівців [2]. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Прокопчук В.С. Краєзнавець Йосип Ролле

Muza | 16.12.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.20-23.

Видатний краєзнавець, письменник і лікар Йосип Йосипович Ролле зробив помітний вклад у становлення подільського краєзнавства, дослідження і популяризацію історії краю.

Народився 1830 року в с Генріхівка Могилівського повіту, його дід – французький емігрант осів на подільських землях ще 1772 року. Батько служив у князя Любомирського на посадах секретаря, люстратора і за старанну  роботу  одержав  пожиттєвий маєток поблизу Шаргорода. Генріхівка була, прозвана «Роллевими хуторами», нині – с. Ролле. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Даріюш Колодзєйчик. Кам’янецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672-1699 років.

Muza | 06.11.2010

Український археографічний щорічник. Вип. І // П.С. Сохань (гол. ред.) та ін. - К.: Наук. думка, 1992. - 472 с.: іл.

Український археографічний щорічник. Вип. І // П.С. Сохань (гол. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1992. – 472 с.: іл. – С.113-118.

27 серпня 1672 р. після майже двотижневої оборони залога Кам’янця-Подільського капітулювала перед кількадесятитисячною турецькою ар мією, що її облягала. Падіння твердині, котра досі вважалася неприступ ною, викликала паніку в Речі Посполитій, терзаній тоді боротьбою коро лівської та гетьманської партій. На підставі Бучацького договору від 18 жовтня 1671 р. Подільське воєводство разом із Кам’янцем-Подільським стало складовою частиною Османської імперії. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

ТРІУМФАЛЬНА АРКА XVIII ст.

Muza | 04.11.2010

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 123.

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник: Путівник / Худож. В.В. Ковальчук; Фотозйомка П.М. Березіна. – 2-ге вид., доп. – Львів: Каменяр, 1986. – 158 с.: іл. – С. 119.

Тріумфальна арка веде до подвір’я колишнього Ка­федрального костьолу. Споруджена у 1781 р. в стилі піз­нього барокко, вона збереглася до наших днів без істотних змін. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Баженов Л.В. Здружені історією Поділля

Muza | 21.10.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.15-20.

Дослідники творчості академіка Михайла Грушевського і відомого подільського історика Євтима Сіцинського, не маючи переконливих документальних свідчень, тільки здогадувалися про товаришування і наукові зв’язки між собою цих двох колоритних діячів, але й близько не могли уявити всю глибину їх взаємин. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Винокур І.С. Історико-археологічні дослідження Ю.Й.Сіцинського

Muza | 19.10.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.57-59.

Юхим Йосипович Сіцинський (1859—1937 рр.) зали­шив велику наукову спадщину. Його перу належить по­над 180 опублікованих праць (монографій, статей, на­рисів з історичного краєзнавства). Серед цих робіт чі­льне місце посідають історико-археологічні дослідження вченого. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email