Головна » Персоналії »

“Жива пісня” Петра Фаренюка.

admin | 15.05.2012

"Жива пісня" Петра Фаренюка

3 квітня в Камянець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка (центральний корпус) відбулась презентація книги Петра Фаренюка «Жива пісня». Cвоїми враженнями та спогадами ділилися дружина Петра Фаренюка Раїса Мручко, його соратник і товариш Едуард Крилов, та ті хто не мав нагоди бути знайомими із автором, але котрих полонив його творчий запал. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Дробна І. АКВАРЕЛЬНІ ВЕДУТИ М. ТШЕБІНСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. (за документальними листівками)

Muza | 29.03.2012

Рис.1 Новопланівський міст та східна частина Кам’янця. Худ. М.Тшебінський. 1912 р.

Поштові картки почали широко використовуватися в листуванні з кінця ХІХ ст. На більшості з них були зображені види населених пунктів. Сьогодні ці документальні листівки (видані наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.) є важливим джерелом для вивчення архітектурного розвитку окремих українських міст: Гадяча, Кам’янця-Подільського, Мукачева, Чернівців, Одеси, та ін. [13, 10, 8, 9, 11]. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Огієнко І. Вивчення мови Шевченкових творів

Muza | 27.03.2012

Стара Україна. – Львів, 1925. – ІІІ-ІV

Огієнко І. Вивчення мови Шевченкових творів / І. Огієнко // Стара Україна. – Львів, 1925. – ІІІ-ІV. – C.64.

Ми, Українці, не вміємо ще реально шанувати своїх кращих письменників. На словах ми ніби давно вже витворили собі справжній національний Шевченківський культ, але культ цей поки що мало допоміг глибшому вивченню творів самого Шевченка. Чи маємо ми наукове критичне видання творів Шевченка? Ні, ще не маємо,- маємо лише спробу такої роботи, але строго наукового видання таки ще не маємо. Кожний видавець чи редактор вважав за потрібне гнути Шевченка на свій копил, кожний допускає виправок в мові його, яких хоче, а в наслідок того ми дуже часто ще не знаємо остаточно автентичного Шевченкового тексту. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Круглий стіл присвячений 225-річчю від дня народження Устима Кармалюка.

Muza | 19.03.2012

Круглий стіл присвячений 225-річчю від дня народження Устима Кармалюка

12 березня 2012 р. в приміщенні Ратуші було проведено засідання круглого столу, присвячене 225-річчю від дня народження Устима Кармалюка. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Дністровська співуча птаха

Muza | 09.07.2011

Лідія Липковська

На конкурс

Та вертається з часом все

І нікого ніхто не стер…

Через пам’ять тече Дністер,

Голос твій у віки несе…

Тендітна та світловолоса, наче ангел, вона спустилась на буковинську землю,аби вразити весь світ своїм чарівним голосом. Ім’я співучому ангелу – Лідія Липковська, всесвітньовідома оперна діва, щира патріотка і талановита жінка. Сьогодні в Бабині лише стара груша вказує на місце,де посеред розкішного фруктового саду стояла колись сільська двокласна школа. Там, у родині народного вчителя Якова Івановича Липковського і його дружини Домініки Валер’янівни 28 квітня (10 травня) 1884 року з’явилася донечка Ліда. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Микола Борисович Петров: людина і науковець

Пагор Валентин | 27.05.2011

Петров Микола Борисович

На конкурс

Не жалею, не зову, не плачу,

Все пройдет, как с белых яблонь дым.

Увяданья золотом охваченный,

Я не буду больше молодым.

С. Есенин

Згадуючи останню розмову з Миколою Борисовичем, чомусь пригадались саме ці рядки. Мені важко підібрати потрібні слова аби розповісти про нього. Можливо тому, що він не є для мене одним з когорти викладачів історичного факультету. Для мене Микола Борисович – це друг, порадник, наставник. Людина, яка розуміла мене з-пів слова, була і опорою, і підтримкою.

(ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Шимон Окольський. З келії оглянув світ

Пагор Валентин | 19.05.2011

На конкурс

Сторінка з гербовника С.Окольського «Orbis Poloni» (1642)

Побутує думка, що прийняття чернечого постригу це не лише відречення від мирського світу, але й припинення будь-якої дослідницької чи наукової діяльності. Але в дійсності все навпаки, адже монастирі, в однаковій мірі як на Заході, так і на Сході, на довгі століття стали головними осередками збереження надбань попередніх поколінь та поглиблених студій не тільки з богословських, а й з гуманітарних і природничих наук. Найбільш помітним це було в Середньовіччі. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Олег Будзей – відомий сучасний краєзнавець Кам’янця-Подільського

Пагор Валентин | 19.05.2011

Олег Будзей

На конкурс

Народився Олег Будзей 14 січня 1953р. в Кам’янці-Подільському (на Підзамчі) – український журналіст і краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України (від 22 квітня 2009 року) [3].

(ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Іван Нетеча – людина і педагог (нарис про життя і професійну діяльність)

Пагор Валентин | 19.05.2011

Іван Нетеча

На конкурс

Іван Нетеча народився у мальовничому подільському селі Бедриківці, що за 5 км від районного центру Городок Хмельницької області, 20 жовтня 1947 року. З дитячих років співав у дитячих хорах, вокальних ансамблях. Навчаючись у Городоцькій середній школі № 1, був учасником хору старших класів під керівництвом Івана Григоровича Величка. Вступив у Кам’янець-Подільське училище культури на хоровий відділ у 1969 році. Закінчив його у 1972 році. Викладачем диригування в училищі був прекрасний педагог Маклович Михайло Володимирович. Ці два хормейстери в подальшому творчому житті були для нього взірцем для наслідування. Іван Михайлович розпочав трудову діяльність у 1969 році вчителем музики Новосілецької 8-річної школи та художнім керівником, а згодом директором Бедриковецького СБК Хмельницької області. Мріяв створити чотириголосний дитячо-юнацький хоровий колектив, який сповідував би академічну манеру виконання. У 1972 році вступив на музично-педагогічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, який закінчив у 1976 році. З 1976 по 1979 роки працював вчителем музики Кам’янець-Подільської ЗОШ № 14, а з 1979 по 1992 роки – на такій же посаді в ЗОШ № 1. В цей же час керував міським методичним об’єднанням вчителів музики. У ЗОШ № 1 він створив дитячий хор „Ровесник” 5-11 класів, якому згодом було присвоєно звання ” Зразковий дитячий колектив”. У 1986 році при МБК Іван Нетеча організував першу на Хмельниччині платну дитячу хорову студію, ще один дитячо-юнацький хор „Журавлик”, якому в 1990 році присвоєно звання „Народний самодіяльний колектив”. Назва „Журавлик”, як згадує він, народилася з великої любові до української пісні, до рідного міста, подільського краю.

(ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Постать Івана Огієнка в погляді сучасного студентства

Пагор Валентин | 17.05.2011

Іван Огієнко

На конкурс

Іван Огієнко – один з видатних українських діячів ХХ ст. Дуже багатогранна особа – мовознавець, історик церкви, богослов, філософ, перекладач Біблії і богослужбових книг, палеограф, редактор і видавець, публіцист, літературний критик, етнограф, політичний та громадський діяч митрополит. Він досяг вершин своєю феноменальною працьовитістю (75 творчих років із 90 прожитих) [4, с. 3]. Людина, яка в той складний час брала активну участь у громадському політичному і культурному житті українського суспільства, віддавав всього себе заради доброї справи. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Олексій Бец – «музичний Атлант» Кам’янця-Подільського

Пагор Валентин | 17.05.2011

Олексій Бец

На конкурс

«Композитор, Заслужений працівник культури України, член Всеукраїнської музичної спілки, кавалер ордену «Знак Пошани», лауреат обласної премії ім. В. Заремби…». Мабуть, саме такі слова можна говорити, коли лунає ім’я та прізвище Олексія Давидовича Беца – відомого подільського композитора, музиканта та викладача нашого вузу.

А народився Олексій Давидович Бец 1 серпня 1938 р. в мальовничому селищі Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Тут, на Поділлі, – його коріння, натхнення і доля. Уродженця прекрасного краю надихає на творчу працю неповторна краса і пісенність Подністров’я, з дитинства запам’яталися барвисті народні весілля, яскраві свята, цікаві обряди. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Михайло Орловський – священик, краєзнавець, письменник

Пагор Валентин | 10.05.2011

На конкурс

Чільне місце серед засновників краєзнавчої школи 60-х рр. ХІХ ст. на Поділлі належить Михайлу Орловському. До цієї видатної постаті в своїх дослідженнях зверталися Л. В. Баженов [2;3;4], В. С. Прокопчук [21], O. M. Кошель [6] та інші. Проте діяльність вченого вивчена недостатньо, а тому варто ще раз звернутися до його постаті.

1888 року “Подольские епархиальные ведомости” писали про нього: «Протоієрей Михайло Орловський за своїм світлим розумом, широкими історичними знаннями належав до числа кращих пасторів Поділля… був найвидатнішим у середовищі бідного сільського духовенства, письменником на ґрунті історії краю…” [5, c. 257]. (ще…)

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email