Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Пагор Валентин on 17.05.2011

На конкурс

«Композитор, Заслужений працівник культури України, член Всеукраїнської музичної спілки, кавалер ордену «Знак Пошани», лауреат обласної премії ім. В. Заремби…». Мабуть, саме такі слова можна говорити, коли лунає ім’я та прізвище Олексія Давидовича Беца – відомого подільського композитора, музиканта та викладача нашого вузу.

А народився Олексій Давидович Бец 1 серпня 1938 р. в мальовничому селищі Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Тут, на Поділлі, – його коріння, натхнення і доля. Уродженця прекрасного краю надихає на творчу працю неповторна краса і пісенність Подністров’я, з дитинства запам’яталися барвисті народні весілля, яскраві свята, цікаві обряди.

До чарівного світу музики його прилучив керівник шкільного духового оркестру Никанор Рибак, який помітив музичні здібності хлопчика і доручив йому гру на трубі. Впродовж усіх шкільних років (1945-1955) він активний учасник шкільного духового оркестру.

Після успішного закінчення середньої школи він вступає на фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педінституту імені В. П. Затонського. Під час навчання в інституті самотужки оволодів складною грою на баяні і був незмінним керівником художньої самодіяльності фізико-математичного факультету [5, с. 44-45 ].

Талановитість музиканта засвідчив і той факт, що після закінчення у 1961 р. фізико-математичного факультету Олексій Бец став викладачем музики на молодому тоді факультеті підготовки вчителів молодших класів (випадок надзвичайно рідкісний), з яким назавжди пов’язав своє життя [2, с. 10].

У жовтні 1962 – травні 1964 рр. проходив службу в армії, де також був керівником художньої самодіяльності. Після закінчення служби повернувся в рідний інститут на кафедру музики і продовжив працювати викладачем. Згодом поглибив і розширив музичний кругозір, навчаючись без відриву від виробництва у Тернопільському музичному училищі (1965 – 1970 рр.), а потім на музично-педагогічному факультеті Івано-Франківського педінституту (1971 – 1975 рр.) [2, с. 5 ].

Олексій Бец відомий як талановитий подільський творець музики, зокрема чарівних ліричних пісень. Усього у творчому доробку композитора понад 200 ліричних творів, значна частина яких опублікована у всеукраїнських збірниках, періодичних виданнях, окремими платівками, виконується по телебаченню і радіо, на конкурсах та фестивалях. Серед численних авторів слів до його пісень є і подільські поети. А доцент нашого вузу Зоя Одарченко (Запорожан) написала слова «Гімн університету» [6, с. 28].

Олексій Бец справедливо вважається одним з кращих знавців та збирачів музичної народної творчості. Можна виділити два напрями пісенної творчості О. Д. Беца. Насемперед, це пісні, близькі до народних – лірично-побутових чи жартівливих – з простою ясною мелодією, характерними ритмічними зворотами, що добре запам’ятовуються. Використовує слова Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка («Защебетав жайворонок», «Якби мені, мамо, намисто»), народні тексти, вірші сучасних українських авторів.

Другий напрям – це естрадні пісні, в яких наспіваність поєднується з гнучкою вокальною декламацією і досить інтерактивною динамікою. Композитор вносить у них м’якість і глибоку задушевність, характерні для подільського колориту, збагачує естрадними дисонуючими гармоніями, подекуди тонко вкраплює джазові ритми. В цьому оригінальному поєднанні й полягає, мабуть, одна з характерних ознак його авторської індивідуальності [7, с. 445].

Найпопулярніші серед пісень О. Д. Беца: «Ой сяду я край віконця» (слова народні), «Пісня про рідне місто» (слова Ю. Гуреєва), «Моє Поділля чарівне» (слова Ю. Хаята), «Рідна наша мова» (слова Ю. Рибчинського), «Ой Василю-Василечку» (слова В. Семеновського), «Пада вечір» (слова В. Морданя), «Лебідонька» (слова В. Нечитайла), «Ти Україну привітай» (слова Д. Камілевської), «Білі яблуні» (слова М. Томенка). Серед музично-інструментальних творів переважають обробки весільних обрядових пісень і танців: «Весільна полька», «Подільські гуляночки», «Ойра», «Варварка», «Фрагменти подільського весілля», «Ковалі», «Юрківська кадриль», «Ой їхав я коли млина», «Половина саду цвітне», «Ой вінку, вінку», «Світи, місяченьку» [1, с. 50].

Важливим напрямком у творчому житті О. Д. Беца є робота з народним самодіяльним фольклорно-етнографічним ансамблем народної музики, який він свого часу створив і в якому виступає як керівник, музикант і композитор. Цей цікавий музичний колектив постійно виступає з концертами в рідному вузі, місті, області, був учасником свята «Вишневі усмішки» у Києві (єдиний самодіяльний колектив), телепередача «Сонячні кларнети», «Ширше коло». Крім того, колектив побував у гастрольних закордонних поїздках та міжнародних фестивалях у Болгарії, Бельгії, Іспанії, Португалії, на Кубі, у країнах Африки. Усього Олексій Бец брав участь у більш як сорока різного рівня конкурсах і фестивалях.

Із танцювальним ансамблем «Горлиця» оркестр завойовував перемоги на республіканських конкурсах, здобув три золотих медалі Всесоюзних фестивалів народної творчості, звання лауреата ХІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Гавані [5, с. 46].

Як викладач доцент Олексій Бец щедро ділиться із майбутніми вчителями музики своїми різнобічними знаннями та великим досвідом [3, с. 3]. Він є автором наукових та навчально-методичних праць: «Вивчення хорової спадщини М. Леонтовича в загальноосвітній школі»; «М. Леонтович – композитор-педагог»; «Романсова шевченкіана М. В. Лисенка та її мелодичні та ритмічні особливості»; «Народно-пісенні традиції і народний характер музичних творів на вірші Т. Г. Шевченка» [6, с. 26].

Вийшли з друку збірники «Буквар сопілкаря», хрестоматія «Дзвінкі голоси» під редакцією М. А. Печенюк та П. П. Леонтьєва, збірник пісень та хорів «Душі моєї хвилювання» на слова В. Матвієнка, де надруковано й пісні та обробки українських народних пісень О. Д. Беца [6].

Відомо, що справжній митець, як і вчений, має свої послідовників та учнів. Ними для О. Беца є заслужені працівники культуриУкраїни Тамара Плющ та Микола Мельник, солістка Львівського оперного театру Ніна Мельник, лауреати, дипломанти і призери Всеукраїнських і обласних фестивалів, конкурсів і оглядів Петро Ситник, Василь Моцик, Вадим і Євген Гжегожевські [5, с. 47].

Самовіддана і плідна праця Олексія Давидовича Беца відзначена орденом «Знак Пошани».

Список використаної літератури

1. Бец О. Д. Подільські народні танці в опрацюванні для баяна або акордеона: Навчально-репертуарний посібник / О. Д. Бец. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2006. – 56 с.

2. Будзей О. Із фізмату в композитори / О. Будзей // Студентський меридіан. – 2008. – 1 вересня. – С. 5.

3. Ветерани університету. Працюють у нас з 50-60-х років // Там же. – 2009. – 2 жовтня. – С. 3.

4. Гаврищук А. Чародій пісні / А. Гаврищук // Там же. – 2008. – 22 жовтня. – С. 10.

5. Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2003. – Т. 1. – 796 с.

6. Леонтієв П. П. Дзвінкі голоси. Музична хрестоматія. Пісенний матеріал. 4-й клас. Для шкіл різного типу навчання. Навчально-методичний посібник / Леонтієв П. П., Печенюк М. А. – Тернопіль, СМП. «АСТОН», 1999. – 88 с.

7. Печенюк М. Музиканти Кам’янеччини. Біографічно-репертуарний довідник / М. Печенюк. – Хмельницький: Поділля, 2003. – 480 с.

Рендюк В.О., студент IV курсу

історичного факультету

Доречно:

1. Молодь активно вивчає історію Кам’янця-Подільського
2. Підсумки V конкурсу – хороший крок молоді у вивченні історії Кам’янця-Подільського
3. Олег Будзей – відомий сучасний краєзнавець Кам’янця-Подільського
4. Фестиваль “Республіка”: автографи райтерів на будинках Кам’янця-Подільського
5. Католицькі храми Кам’янця-Подільського
6. Зміни на топонімічній карті Кам’янця-Подільського за доби незалежності
7. Соціально–етнічна структура населення Кам’янця – Подільського після другого поділу Речі Посполитої

Категорії: Загальна, Конкурс, Персоналії
Теги: «Горлиця», Кам’янець-Подільський, Кам’янець-Подільський національний університет, композитор, Конкурс, Олексій Бец, Рендюк Віталій, Стара Ушиця