Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 05.01.2011

Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2009. – Т.14. – 528 с.

Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2009. – Т.14. – 528 с.

Розпочнемо наш огляд публікацій з розділу «Розвиток культурно-освітньої сфери Поділля: сторінки історії». Він розпочинається зі статті В.С. Прокопчука «Бібліотеки Хмельничинни: від заснування – до наших днів» (С.3-39), у котрій містяться відомості про історію та розвиток бібліотечної справи, зокрема, і у Кам’янці-Подільському. Наступний автор Сесак І.В. у своїй публікації «Освітні заклади Поділля у другій третині ХІХ ст.» (С.40-52) розповідає про діяльність та виникнення різних навчальних закладів у нашому місті в 30-50 роках ХІХ ст. У статті К.Л.Терещук «Подільські бібліотеки у національному відродженні України (1917-1918 рр.)» (С.65-72) ви прочитаєте про створення і діяльність бібліотек подільських товариств «Просвіта», в т.ч. і у Кам’янці-Подільському в добу Української Центральної Ради. Публікація «Навчальний процес у Київському і Кам’янець-Подільському українських університетах: проблема якісної організації (1918-1920 рр.)» (С.73-104)  професора О.М.Завальнюка розкриває основні аспекти, пов’язані із налагодженням і вдосконаленням в умовах революційної доби 1918-1920 рр. процесу підготовки молодої української інтелігенції різних фахів у двох національних університетах – Київському і Кам’янець-Подільському. Про культурно-просвітницьку діяльність Подільської губернської народної управи в добу Директорії УНР (листопад 1918 – листопад 1920 рр.) можна ознайомитись у статті В.В.Гудими (С.104-113). Наступна публікація «Діяльність Кам’янець-Подільської середньої технічної школи за Директорії УНР (кінець 1918 – кінець 1920 рр.)» ( С.114-122). Е.М.Мельника аналізує проблеми, пов’язані з функціонуванням середньої технічної школи нашого міста з кінця 1918 до кінця 1920 рр. А.М. Трембіцький та А.А.Трембіцький у своїй статті висвітлили участь знаних громадсько-просвітницьких діячів Костя Солухи, Євгена і Віктора Приходьків, Волордимира Чехівського, Володимира Січинського та багатьох інших українських патріотів у діяльності Українського клубу, що був осередком суспільно-просвітницької та культурно-освітньої роботи – «Діяльність Українського клубу в Кам’янці-Подільському (1919-1920 рр.)» (С.122-146). Автор А.Ф.Суровий у своїй статті «Технікуми Поділля в 1920-х роках» (С.147-171) висвітлює діяльність технікумів, зокрема, і у нашому місті у даний період. Діяльність кам’янецьких кооперативних установ проаналізована у публікації «Становлення кооперативної освіти на Поділлі у 20-х роках ХХ століття» В.П. Рекрута (С.172-184). Про становлення науково-дослідної роботи в Кам’янець-Подільському інституті народної освіти можна прочитати на сторінках статті дослідника В.Р.Адамського (С.197-212). У публікації «Освітяни Поділля в українських навчальних закладах міжвоєнної ЧСР (1920-1939 рр.)» О.М. Кравчук та Н.М. Марценюк (С.213-227) згадані вихідці з Поділля, котрі навчались, або працювали в нашому місті. Автор О.П.Григоренко у своїй статті «Випускники Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка – викладачі кафедри здоров’я людини та фізичного виховання Хмельницького національного університету» (С.228-242) розповідає про внесок даних випускників у створення спортивної матеріальної бази ВНЗ, спортивні досягнення їх вихованців, а також про здобутки в науковій роботі.

Наступний розділ цієї книги «Діячі освіти, культури і науки на Поділлі» розпочинається зі статті О.М.Кух та В.Б.Стецюка про перебування сходознавця Андрія Снєсарева у нашому місті та його наукову діяльність (С.254-260). Публікація В.М.Островського під назвою «Праця В.О.Гериновича в Кам’янець-Подільському інституті народної освіти (соціальне виховання) (лютий 1929 – червень 1932 рр.)» (С.265-282) розповідає про науково-дослідну та педагогічну діяльність В.О.Гериновича данного періоду.

Розділ «Етнокультура, конфесійне життя і побут подолян» розпочинається зі статті «Правове регулювання відносин у вірменській громаді Кам’янця-Подільського (XVI-XVII ст.)» М.С.Копилової (С.310-321) про чинність вірменського права в нашому місті у ранній новий час. Про церковні літописи як джерело історії повсякденності православного парафіяльного духовенства Поділля у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. матимете змогу ознайомитись у статті Б.О.Опрі (С.321-327). Публікація М.І.Баюк «Місце церковно-релігійної політики у процесах національно-культурного відродження Поділля в період УНР» (С.335-346) торкається проблем держаної політики у сфері церковно-релігійних відносин, зокрема, у Кам’янці-Подільському. Стаття «Пам’ятки церковної старовини Поділля у контексті історико-краєзнавчого руху кінця 20-х – 30-х років ХХ ст.: проблема збереження» В.О. Савчука (С.347-359) розповідає про внесок історико-краєзнавчого руху у збереження пам’яток церковної старовини в умовах наступу влади на культурно-історичну структуру на Поділлі наприкінці 20-х – 30-х рр. ХХ ст.

Розділ «Ідеологія, політика та культура» містить також публікації, котрі торкаються безпосередньо чи побічно історії нашого міста. Повідомлення О.М.Бачинської та С.В.Трубчанінова «Культурно-освітня сфера та конфесійне життя в містах Поділля за Української держави гетьмана П.Скоропадського» (С.377-384) окреслює головні явища культурно-освітнього та релігійного життя міст Поділля в добу гетьманату П.Скоропадського, зокрема, і у нашому місті. Автор В.А.Нестеренко у своїй статті «Бібліотечна справа на Поділлі у контексті політичних процесів 1920-1930-х рр.» (С.385-395) висвітлив стан бібліотечної справи у Кам’янці-Подільському. Питання щодо вшанування постаті Тараса Шевченка як символу національно-визвольних змагань в українській періодиці 1919-1920 років на Поділлі відображене у публікації А.І.Машталіра «Шевченкіана у періодичних виданнях Поділля у 1919-1920 рр.» (С.396-401). Про антирадянські настрої учительської інтелігенції у Кам’янці-Подільському описано в статті «Учительство Поділля і Волині у 1932-1933 р.: від несприйняття голодомору до критики радянської системи» А.І.Гринька (С.410-418). Публікація Ю.В.Олійника «Духовеснтво УАПЦ і УПЦ в роки нацистської окупації (на матеріалах Хмельниччини)» (С.418-427) розповідає про діяльність православних священників у нашому місті у даний період.

У розділі «Хроніка наукового життя» є стаття О.М.Бикової та А.В.Тімофєєва «Вшановуючи славетного земляка (до 120-річчя від дня народження М.Драй-Хмари)» (С.448-453). Про Всеукраїнську наукову конференцію «Кам’янець-Подільський – остання столиця Української Народної Республіки» можна прочитати у повідомленні В.С.Лозового (С.454-455). О.В.Кеба та І.М.Конет розповіли про проведення та підсумки Наукової конференції викладачів, докторантів та аспірантів університету за підсумками НДР у 2008-2009 навчальному році (С.463-482). Повідомлення «Наукова конференція студентів та магістрантів університету за підсумками НДР у 2008-2009 навчальному році» належить авторству І.М.Конета та Л.А.Онуфрієвої (С.482-485). Про конференцію молодих вчених університету написали О.В.Кеба, І.М.Конет, Л.А.Онуфрієва (С.485-491). О.М.Федьков розмістив у даному збірнику повідомлення «Спецрада істориків Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: перші позитивні результати» (С.492-499).

«Критика і бібліографія» – розділ, що починається із повідомлення В.С.Прокопчука «Університетські персоналії» (С.500-503). Про «Подільську шевченкіану» М.Кульбовського написав П.Я.Слободянюк (С.502-507). У розділ поміщена також рецензія на книгу «Завальнюк О.М. Земства Поділля в добу Української революції 1917-1920 рр. / О.М.Завальнюк, В.Б.Стецюк. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. – 220 с.» (автор А.Л.Глушковецький – С.511-517).

Доречно:

1. Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. Т.12
2. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Том 18.
3. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Том 19.
4. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)
5. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 1)
6. Дорошенко Дмитро. Про минулі часи на Поділлю
7. Малий В.В. Етносоціальні процеси на Поділлі у 1861-1914 рр.

Категорії: Бібліографія, Загальна
Теги: "Просвіта", інтелегенція, історія, Андрій Снєсарев, Бібліотека, Бачинська О.М., Баюк М.І., Бикова О.М., вірменська громада, випускники, Волинь, Геринович В.О., Глушковецький А.Л., Григоренко О.П., Гринько А.І., Гудима В.В., Драй-Хмара М., духовенство, Завальнюк Олександр, Збірник наукових праць, К.Л.Терещук, Кам'янець-Подільський університет, Кам’янець-Подільський, Кеба О.В., Конет І.М., конференція, конфесійне життя, кооперативні установи, Копилова М.С., Кость Солуха, Кравчук О.М., культура, Кух О.М., Лозовий В.С., Марценюк Н.М., Машталір А.І., Мельник Е.М., наука, Нестеренко В.А., Оіюм, Олійник Ю.В., Онуфрієва Л.А., Опря Б.О., освіта, освітні заклади, освітяни, Островський В.М., періодичні видання, Персоналії, повідомлення, Поділля, Подільська Губернська управа, Прокопчук В.С., Рекрут В.П., рецензія, Січинський Володимир, Савчук В.О., Сесак І.В., Скоропадський П., Стецюк В.Б., столиця, Суровий А.Ф., Тімофєєв А.В., технікуми, технічна школа, товариство, Трембіцький А.А., Трембіцький А.М., Трубчанінов С.В., УАПЦ, Українська Центральна Рада, Український клуб, університет, УНР, УПЦ, учительство, Федьков О.М., Хмельниччина, церковні літописи, шевченкіана