Пагор В. В. Де ж узагальнююча наукова історія Кам’янця-Подільського?

Додав(ла) Пагор Валентин on 05.01.2012

Фото Сергія Доманіцького

Окресливши наукову літературу викладачів Кам’янець-Подільського національного університету з історії Кам’янця-Подільського, кількість позицій бібліографічного списку якої є далекою за пів тисячі, важко говорити про створення синтезне наукове видання з історії міста.

В одній з наукових робіт професора Л.В. Баженова, який є директором Центру дослідження історії Поділля при Інституті історії НАН України, котра носить назву «Кам’янець-Подільський у дослідженнях українських та зарубіжних істориків ХІХ – початку ХХІ ст.» [1], помітив приблизну формуліровку даної проблеми. В ній говориться: «Оглядаючись на численні назви різних книг і публікацій та їх зміст про Кам’янець, ми переконуємося, що головне завдання, яке стоїть перед ученими і краєзнавцями, створити справді узагальнюючу історію цього міста…» [2]. Далі іде текст: «(робота – В.П.) котра б повністю задовольняла дослідницькі й пізнавальні інтереси науковців, краєзнавців і звичайного читача, залишається актуальним на далеку перспективу» [3]. Також, в даній праці Л.В. Баженов дав характеристику численним працям (точніше головним з них), які були видані з історії Кам’янця-Подільського в період ХІХ ст. – початку ХХІ ст. Якщо грубо подавати цифру – їх понад 50. Всі вони охоплюють досить широкі комплекси наукових проблем, або ж висвітлюють окремі аспекти з історії міста, які в узагальнюючі роботі звісно потрібно буде враховувати. Якщо робота буде створюватись як солідне наукове видання, а звісно роботи такого масштабу такими і бувають, неврахування окремих наукових досліджень з історії міста будуть викликати нарікання в наукових колах. По-друге, узагальнити навіть основні праці цього періоду буде непросто. Візьмемо, до прикладу відомого дослідника історії пізньосередньовічного Кам’янця та нового часу М.Б. Петрова (1952-2008). Він залишив наукову спадщину з понад 200 наукових публікацій, сімдесят відсотків, а той більше з яких, обмежені рамкою XVII-XVIII ст. Знову ж, більша частина з них присвячена дослідженню історичної топографії міста окресленого періоду, плюс монографія «Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVІІ-ХVIII ст. (Історіографія. Джерела) / М.Б. Петров – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА. 2002. — 384 с.» [4]. Як пвномасштабно врахувати дослідження лиш історичної топографії Кам’янця-Подільського ХVІІ-ХVIII ст., виклад якої М.Б. Петрову обійшовся у 384 сторінки книжкового тексту. Це є лише одна із проблем. І чи не буде проблемою врахування відомостей про життя та діяльність відомих особистостей в Кам’янці-Подільському, яких можна нарахувати далеко за 300.

Проблема третя – «білі плями», яких виявляється значно більше ніж досліджених проблем. Якщо брати надмірно насичений науковими дослідженнями період ХVІІ-ХVIII ст., то недостатньо вивчений є період починаючи з кінця 40-х рр. ХХ ст. по сьогодення. Також скупими є відомості і про попередні часи, та поряд з тим надмірно приділена увага вивченню персоналій Кам’янця-Подільського. Достатньо дослідженим є розвиток освіти у Кам’янці. До прикладу беручи всі публікації з історії Кам’янець-Подільського національного університету, то починаючи з 1918 р. по сьогодення, їх опубліковано близько 2 тис. [5]

По-четверте, недостатньо розробленими є вивчення історії повсякденності Кам’янця-Подільського – досить популярного на сьогодні напрямку історичних досліджень. Мало приділена увага військовій історії, розвитку культурних зв’язків міста, вивченню недавніх сторінок історії міста і т.д.

По-п’яте, беремо проблему заснування міста, яка потребує комплексного підходу і дослідженнях історії міста. І потрібно пам’ятати, що історіографічний спадок з історії Кам’янця-Подільського нараховує понад 5 тис. наукових видань, і як їх врахувати.

І нарешті, питання створення авторського колективу, практичність проекту та ряд інших питань які потрібно вирішувати. Безперечно, створення узагальнюючої праці по історії Кам’янця-Подільського, яка буде добре глядітись у вигляді ґрунтовного наукового, як мінімум двох-/ трьохтомника – справа необхідна і важлива, та поки що мобілізуймо сили і потрібно готувати платформу для нього – створюючи хоча б окремі наукові проекти.

Примітки:


  1. Баженов Л.В. Кам’янець-Подільський у дослідженнях українських та зарубіжних істориків ХІХ – початку ХХІ ст. / Л.В. Баженов // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: Зб. наук. праць за підсумками Другої Міжнародної науково-практичної конференції “Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків” (17 травня 2003 р). — Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ. — 2004. — С. 15-19.; Його ж. Місто Кам’янець-Подільський у дослідженнях українських та зарубіжних істориків ХІХ – початку ХХІ ст. // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: зб. наук. праць за підсумками Другої Міжнародної науково-практичної конференції “Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків” (14-15 травня 2005 р). — Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ. — 2005. С. — 9-13.
  2. Баженов Л.В. Кам’янець-Подільський у дослідженнях українських та зарубіжних істориків ХІХ – початку ХХІ ст. / Л.В. Баженов // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: Зб. наук. праць за підсумками Другої Міжнародної науково-практичної конференції “Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків” (17 травня 2003 р). — Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ. — 2004. — С. 18.
  3. Там само. — С. 18.
  4. Петров М.Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця ХVІІ-ХVIII ст. (Історіографія. Джерела) / М.Б. Петров – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА. 2002. — 384 с.
  5. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918-2008): бібліографічний покажчик / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; [уклад.: Т.М. Опря, В.М. Пархоменко, Л.П. Савченко, Є.П. Сільвеструк; редкол.: О.М. Завальнюк (голова), В.С. Прокопчук (відп. ред.), О.Б.  Комарніцький та ін.]. —Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2009. — С. 3.

Валентин Пагор,

Редактор рубрик “Історія Кам’янця на Поділлі”

та “Конкурс” сайту “Кам’янець-Подільський історичний”

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Доречно:

  1. Основна наукова література ХХ-ХХІ ст. про Кам’янець-Подільський
  2. Цікаве з історії Кам’янця-Подільського у ХІХ ст.
  3. Деякі документи до історії Кам’янця-Подільського в часи окупації міста (1941-1944 рр.)
  4. До історії фортеці Кам’янця-Подільського
  5. Молодь активно вивчає історію Кам’янця-Подільського
  6. Планується друк монографії професора М. Б. Петрова з історії Кам’янця-Подільського XV-XVIII століть
  7. До питань економічного життя Кам’янця-Подільського (із досліджень М.Б. Петрова, А.Б. Задорожнюка, С.В. Трубчанінова)

Коментарі

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися