Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 16.12.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.20-23.

Видатний краєзнавець, письменник і лікар Йосип Йосипович Ролле зробив помітний вклад у становлення подільського краєзнавства, дослідження і популяризацію історії краю.

Народився 1830 року в с Генріхівка Могилівського повіту, його дід – французький емігрант осів на подільських землях ще 1772 року. Батько служив у князя Любомирського на посадах секретаря, люстратора і за старанну  роботу  одержав  пожиттєвий маєток поблизу Шаргорода. Генріхівка була, прозвана «Роллевими хуторами», нині – с. Ролле.

Вчився у Немирівській гімназії, протягом 1850-1853 рр. – у Київському університеті. Особисто відчув «досягнення» казарменної педагогіки миколаївських часів: усунутий від навчання на рік лише за те, що був у компанії студентів з розстебнутими мундирами і без головних уборів.

Університет все-таки закінчив, одержав диплом з відзнакою і стаз лікарем Яна Сулятицького, маршалка Подільської губернії. Жив у містечку Яришеві, що біля Могильова. Тут зайнявся розбором архіву свого опікуна, поринув у давноминулий світ, захопився історією. Звідси потекли до редакцій його перші історичні нариси й оповідання.

У той же час поглиблював медичні знання в Німеччині, Франції. Мав пропозицію зайняти кафедру психіатрії. Варшавської Головної школи. Однак вабило Поділля. 1861 року поселився в Кам’янці-Подільському, по вулиці Кармелітській, де придбав будинок. Там і прожив до останнього дня. Лікував як губернаторів, архієреїв, знатних міщан, так і бідноту, шкільну молодь, жителів околиць. Був лікарем у духовній семінарії, читав лекції для семінаристів. Брав участь в організації безплатної поліклініки для бідних, пункту щеплення віспи, курсів акушерок — бабок-повивальниць, був членом і скарбником створеного 1884 року Кам’янець-Подільського людинолюбивого товариства, протягом 1862-1863 pp.. – секретарем Товариства подільських лікарів. Зазнав утисків і переслідувань з боку властей. Інспектуючи цукрові заводи Подільської губернії, знайомився з важкою працею і побутом робітників, домагався поліпшення їх становища. Опублікував близько 20 праць з різних проблем медицини, санітарії, статистики та історії медицини Поділля і Волині.

Однак широковідомим став завдяки Історичним творам. Працював з архівними документами і, в першу чергу, – сімейними, недоступними науковцям. Мав багату домашню бібліотеку, упорядковувати яку допомагав син Михайло. Від шлюбу з Ідалією Защинською Ролле мав двох дочок і п’ятьох синів. Михайло успадкував родинні уподобання (дід мав історичну освіту, батько став знаменитим краєзнавцем), історичне дослідництво обрав своєю професією. Під різними псевдосилкою… і не переписав на машинці свою статтю, бо не було часу й засобів… прошу Вас доручити кому передрукувати, якщо стаття годяща… Дуже я вдячний Вам за Ваші турботи про мене, за Вашу прихильність до моєї праці» (спр. 759, арк. 1-2). Грушевський позитивно оцінив одержаний рукопис, вжив необхідні заходи для негайного обнародування однієї з кращих прань Сіцинського і одночасно врахував матеріальну скруту автора. У листі від 27 вересня 1927 року Сіцннський писав: «Щиро вдячний Вам за прислані гроші. Вони прийшли як раз в пору, коли дуже були потрібні мені…» (спр. 759, арк. 4).

У 1927 році Сіцинський видав у Вінниці першу частину своєї книги «Нариси історії Поділля», яка була схвально зустрінута науковою громадськістю України і високо оцінена М. Грушевським. «Оце віддавша під Вашу опіку свої «Замки», – писав Сіцинський академіку, – хочу братися за 2-й випуск «Нарисів історії Поділля» (спр. 759, арк. 3). Однак цей намір не вдалося здійснити. Наближався кінець 20-х років, коли з повною силою запрацювали жорна сталінського терору і трагічно позначилися на житті й долі, зокрема Михайла Грушевського і Євтима Сіциського.

Отже, Подільський край з своєю складною історією зіграв велику роль у творчості Михайла Грушевського, зайняв значну частку його життя, а багаторічна дружба з Євтимом Сіцинським стала взірцем наукових стосунків, плідно сприяла духовному збагаченню обох на ниві історії України і поділлєзнавства.

Доречно:

1. Баженов Л.В. Михайло Орловський – діяч українського національного відродження, видатний краєзнавець Поділля
2. Винокур І.С. Історико-археологічні дослідження Ю.Й.Сіцинського
3. Олег Будзей – відомий сучасний краєзнавець Кам’янця-Подільського
4. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 2)
5. Л.В.Баженов. ПОДІЛЛЯ В НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧІЙ СПАДЩИНІ В.К.ГУЛЬДМАНА (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ). (частина 1)
6. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УЧИТЕЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
7. Баженов Л.В. Здружені історією Поділля

Категорії: Бібліотека, Загальна, Культурні діячі, Персоналії
Теги: історик, біографія, гімназія, Грушевський М., Кам’янець-Подільський, конференція, краєзнавець, лікар, матеріали, Подільска губернія, Прокопчук Віктор, Ролле Йосип, Сіцінський Є., семінарія