Відлуння осені. Фото Комарової Ольги (2010)
Додав(ла) Muza on 29.01.2011
Відлуння осені. Фото Комарової Ольги (2010)
Багряний попіл
У вікні знов тріпочеться попіл,
Припадає, багряний, до скла.
Його згодом не стане потім -
Він поглинеться снігом до тла.
Неспалима любов у серці,
Неспалима осіння печаль.
І не раз ще мені доведеться
Пальцем в вікнах топити кришталь.
Я торкаю тендітний попіл,
Легкі шати, що скинув каштан.
Ці віднесені спогади потім
Десь примкнуться на Новоплан.
Може, згублені будуть в каньйоні,
Ляжуть ковдрою попід міст.
Я печалюсь,що жовтень сьогодні.
Я печалюсь, але без сліз.
Я печалюсь, бо все минає -
І згасає нестримна краса.
Цей каштан, ніби все відчуває:
Як весела й коли сумна.
У його, десь розбитій, кроні
Заховався багряний листок.
Як порине у сни глибокі,
Осінь ближча буде на крок.
1.10.2009
Доречно:
- Забуте кладовище. Фото Комарової Ольги (2010)
- Нетрі Вітряної брами та Кушнірської башти. Фото Комарової Ольги (серпень 2010)
- Сонце сідає… Фото Комарової Ольги (2009)
- Прийшла зима. Фото Комарової Ольги
- Вечір на Троїцькій площі. Фото Комарової Ольги (листопад 2010)
- Зимова казка Кам’янця. Фото Комарової Ольги (2011)
- Одного липневого вечора… Фото Комарової Ольги (2011)
Коментарі
2 Responses to “Відлуння осені. Фото Комарової Ольги (2010)”
Залишити відповідь
Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися
Loading ...
Красивий вірш і фото, як все чудово поєдналося.
Спасибі, так приємно