Кам'янець-Подільський історичний

Додав(ла) Muza on 19.10.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.57-59.

Юхим Йосипович Сіцинський (1859—1937 рр.) зали­шив велику наукову спадщину. Його перу належить по­над 180 опублікованих праць (монографій, статей, на­рисів з історичного краєзнавства). Серед цих робіт чі­льне місце посідають історико-археологічні дослідження вченого. Йдеться, перш за все, про його титанічний труд щодо збирання матеріалів з археології краю. У 90-х ро­ках XIX ст., маючи зв’язки з своїми кореспондентами (інтелігенцією і селянами), дослідник зібрав і узагаль­нив надзвичайно великий і цінний матеріал. На основі систематизації та картографування здобутих даних Ю. Й. Сіцинський підготував і опублікував капітальну джерелознавчу працю «Археологическая карта Подольской губернии», яка вийшла в світ у 1901 р. у Працях XI археологічного з’їзду. Вчений зафіксував і системати­зував близько 2 тисяч археологічних пам’яток від кам’яно­го віку до періоду Київської Русі включно.

Надзвичайно важлива роль вченого у проведенні археологічних розкопок і обстежень в різних частинах По­ділля. Це, зокрема, дослідження біля сіл Привороття, Кептинці, а також у місті Кам’янці-Подільському. Від­значимо і його участь у вивченні історії давньоруського Бакотського монастиря в Середньому Подністров’ї кін­ця XI—XIV ст. Вчений підготував і опублікував спе­ціальну роботу про столицю Пониззя — давньоруське місто Бакоту. Праця базувалася на літописних даних з використанням археологічних матеріалів, які стали ві­домі в кінці XIX — на початку XX ст.

Серед ряду опублікованих праць вченого виділяють­ся й інші роботи історико-археологічного спрямування. Це «Нариси історії Поділля» і «Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.» (вказані праці опубліко­вані в 20-х роках XX ст.), У «Нарисах історії Поділля» йдеться про давню історію краю на основі,, головним чи­ном, археологічних матеріалів. Робота була з цікавістю сприйнята вченими та істориками-краєзнавцями.

У книзі «Оборонні замки Західного Поділля XIV— XVII ст.» Ю. Й. Сіцинський синтезував значні матеріа­ли про історико-археологічні пам’ятки пізнього середньо­віччя краю. В праці глибоко аналізується загальна за­кономірність щодо появи на Поділлі замків-фортець, які повинні були захищати територію краю від нападів та­тар, волохів, за спиною яких стояла султанська Туреч­чина. Монументальне будівництво тих часів на Поділлі мало своєрідний архітектурний характер відповідно до умов життя населення в цій прикордонній, неспокійній місцевості.

В книзі подаються археологічні описи-нариси замків-фортець у Кам’янці, Меджибожі, Сатанові, Зінькові, Жванці, Чорнокозинцях, Рихті, Панівцях, Ярмолинцях, Сутківцях, Пиляві, Барі та Озаринцях. Дослідник звер­тає увагу на специфіку топографічного розміщення по­дільських фортець. Як правило, їх зводили на приролно неприступних гористих підвищеннях. При цьому най­частіше для майбутнього замку «вибирали гору, що ви­ходила рогом або мисом до двох ярів, що сходилися в тім місці… Ту площу по контуру гори обводили валами, де була в цьому потреба, а навкруги ставили стіни – в давнину дерев’яні, а пізніше муровані, особливо там, де було доволі каміння. В кутах площі замку будували башти». За своєю плановою структурою оборонні замки-фортеці на Поділлі були самими різними. Як показав Ю. Й. Сіцинський, часом замки мали правильну форму довгас­того чотирикутника, часом квадрата, часом трикутника, а іноді — і п’ятикутника. Трапляються і випадки, коли плани замків були неправильної форми. Чим давнішим був час заснування замку, тим менш правильний був Його план щодо геометричної форми. Це спостереження вченого підтвердилося при археолого-архітектурних дос­лідженнях останніх років на території замків-фортець в Кам’янці-Подільському, Меджибожі, Хотині, де при не­правильному щодо геометричної форми плануванні під­тверджено наявність культурного шару і фортифікацій­них об’єктів XI—XIII ст. йдеться, таким чином, про те, що частина пізньосередньовічних замків-фортець По­ділля виникла на місці більш давніх — переважно дав­ньоруських городищ XI—XIII ст.

Ю. Й. Сіцинський впродовж багатьох років збирав матеріали про оборонну архітектуру Поділля часів піз-нього середньовіччя. При описі замкїв-фортець він по­дає ї найголовніші письмові історичні свідчення про па­м’ятки, а також серії їх фотографій та планів. Це дає можливість наочно бачити розміри (площі) замків й по­рівнювати їх між собою.

Отже, Історико-археологічні дослідження, проведені Юхимом Йосиповичем Сіцинським на території Поділ­ля, мають неабияке значення для вивчення Історії та культури не тільки нашого краю, а й України в цілому. Матеріали, зібрані вченим, увійшли до фонду пам’яток нашої держави. Сьогодні, продовжуючи нові Історико-археологічні дослідження в регіоні Поділля та інших суміжних територій Правобережної України, археологи-дослідники і історики-краєзнавці з вдячністю звер­таються до наукової спадщини Ю. Й. Сіцинського, який разом з іншими вченими кінця XIX —початку XX ст. заклав основи вивчення давньої і середньовічної історії України.

Доречно:

1. Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник.
2. Трубчанінов С.В. Історико-географічні дослідження. Т.1.
3. Баженов Л.В. Здружені історією Поділля
4. Прокопчук В.С. Краєзнавець Йосип Ролле
5. Винокур І., Трубчанінов С. КОЛИ ЗАСНОВАНО КАМ’ЯНЕЦЬ?
6. Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
7. А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)

Категорії: Бібліотека, Загальна, Культурні діячі, Персоналії
Теги: історія, Археологія, Винокур Іон, дослідження, дослідник, збірник, Кам’янець-Подільський, книги, конференція, краєзнавець, краєзнавство, Поділля, Сіцинський Юхим, стаття