Винокур І.С. Історико-археологічні дослідження Ю.Й.Сіцинського
Додав(ла) Muza on 19.10.2010

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам'янець-Подільський. - Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. - Хмельницький: "Поділля", 1994.
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 9-11 вересня 1994 р. м. Кам’янець-Подільський. – Ч.1.Духовні витоки Поділля: творці історії рідного краю. – Хмельницький: “Поділля”, 1994. – С.57-59.
Юхим Йосипович Сіцинський (1859—1937 рр.) залишив велику наукову спадщину. Його перу належить понад 180 опублікованих праць (монографій, статей, нарисів з історичного краєзнавства). Серед цих робіт чільне місце посідають історико-археологічні дослідження вченого. Йдеться, перш за все, про його титанічний труд щодо збирання матеріалів з археології краю. У 90-х роках XIX ст., маючи зв’язки з своїми кореспондентами (інтелігенцією і селянами), дослідник зібрав і узагальнив надзвичайно великий і цінний матеріал. На основі систематизації та картографування здобутих даних Ю. Й. Сіцинський підготував і опублікував капітальну джерелознавчу працю «Археологическая карта Подольской губернии», яка вийшла в світ у 1901 р. у Працях XI археологічного з’їзду. Вчений зафіксував і систематизував близько 2 тисяч археологічних пам’яток від кам’яного віку до періоду Київської Русі включно.
Надзвичайно важлива роль вченого у проведенні археологічних розкопок і обстежень в різних частинах Поділля. Це, зокрема, дослідження біля сіл Привороття, Кептинці, а також у місті Кам’янці-Подільському. Відзначимо і його участь у вивченні історії давньоруського Бакотського монастиря в Середньому Подністров’ї кінця XI—XIV ст. Вчений підготував і опублікував спеціальну роботу про столицю Пониззя — давньоруське місто Бакоту. Праця базувалася на літописних даних з використанням археологічних матеріалів, які стали відомі в кінці XIX — на початку XX ст.
Серед ряду опублікованих праць вченого виділяються й інші роботи історико-археологічного спрямування. Це «Нариси історії Поділля» і «Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.» (вказані праці опубліковані в 20-х роках XX ст.), У «Нарисах історії Поділля» йдеться про давню історію краю на основі,, головним чином, археологічних матеріалів. Робота була з цікавістю сприйнята вченими та істориками-краєзнавцями.
У книзі «Оборонні замки Західного Поділля XIV— XVII ст.» Ю. Й. Сіцинський синтезував значні матеріали про історико-археологічні пам’ятки пізнього середньовіччя краю. В праці глибоко аналізується загальна закономірність щодо появи на Поділлі замків-фортець, які повинні були захищати територію краю від нападів татар, волохів, за спиною яких стояла султанська Туреччина. Монументальне будівництво тих часів на Поділлі мало своєрідний архітектурний характер відповідно до умов життя населення в цій прикордонній, неспокійній місцевості.
В книзі подаються археологічні описи-нариси замків-фортець у Кам’янці, Меджибожі, Сатанові, Зінькові, Жванці, Чорнокозинцях, Рихті, Панівцях, Ярмолинцях, Сутківцях, Пиляві, Барі та Озаринцях. Дослідник звертає увагу на специфіку топографічного розміщення подільських фортець. Як правило, їх зводили на приролно неприступних гористих підвищеннях. При цьому найчастіше для майбутнього замку «вибирали гору, що виходила рогом або мисом до двох ярів, що сходилися в тім місці… Ту площу по контуру гори обводили валами, де була в цьому потреба, а навкруги ставили стіни – в давнину дерев’яні, а пізніше муровані, особливо там, де було доволі каміння. В кутах площі замку будували башти». За своєю плановою структурою оборонні замки-фортеці на Поділлі були самими різними. Як показав Ю. Й. Сіцинський, часом замки мали правильну форму довгастого чотирикутника, часом квадрата, часом трикутника, а іноді — і п’ятикутника. Трапляються і випадки, коли плани замків були неправильної форми. Чим давнішим був час заснування замку, тим менш правильний був Його план щодо геометричної форми. Це спостереження вченого підтвердилося при археолого-архітектурних дослідженнях останніх років на території замків-фортець в Кам’янці-Подільському, Меджибожі, Хотині, де при неправильному щодо геометричної форми плануванні підтверджено наявність культурного шару і фортифікаційних об’єктів XI—XIII ст. йдеться, таким чином, про те, що частина пізньосередньовічних замків-фортець Поділля виникла на місці більш давніх — переважно давньоруських городищ XI—XIII ст.
Ю. Й. Сіцинський впродовж багатьох років збирав матеріали про оборонну архітектуру Поділля часів піз-нього середньовіччя. При описі замкїв-фортець він подає ї найголовніші письмові історичні свідчення про пам’ятки, а також серії їх фотографій та планів. Це дає можливість наочно бачити розміри (площі) замків й порівнювати їх між собою.
Отже, Історико-археологічні дослідження, проведені Юхимом Йосиповичем Сіцинським на території Поділля, мають неабияке значення для вивчення Історії та культури не тільки нашого краю, а й України в цілому. Матеріали, зібрані вченим, увійшли до фонду пам’яток нашої держави. Сьогодні, продовжуючи нові Історико-археологічні дослідження в регіоні Поділля та інших суміжних територій Правобережної України, археологи-дослідники і історики-краєзнавці з вдячністю звертаються до наукової спадщини Ю. Й. Сіцинського, який разом з іншими вченими кінця XIX —початку XX ст. заклав основи вивчення давньої і середньовічної історії України.
Доречно:
- Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам’янець-Подільский державний історико-архітектурний заповідник.
- Трубчанінов С.В. Історико-географічні дослідження. Т.1.
- Баженов Л.В. Здружені історією Поділля
- Прокопчук В.С. Краєзнавець Йосип Ролле
- Винокур І., Трубчанінов С. КОЛИ ЗАСНОВАНО КАМ’ЯНЕЦЬ?
- Археологічні дані про місто Кам’янець-Подільський
- А.М.Трембіцький. ДО ІСТОРІЇ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Є.Й.СІЦІНСЬКОГО НА ПОДІЛЛІ (частина 2)

Коментарі
Залишити відповідь
Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися