Зміни на топонімічній карті Кам’янця-Подільського за доби незалежності

Додав(ла) Muza on 10.10.2011

На конкурс
Зі здобуттям Україною незалежності розпочинається процес перейменування радянських ідеологічно навантажених топонімів на ті, які відображають історичний, державний та культурний розвиток нашої держави. Проблема висвітлена лише частково на даний час. Проте до друку готується колективна монографія О.В. Будзея, В.С. Прокопчука та І.О. Старенького «Топонімічний словник Кам’янця-Подільського», де в повній мірі будуть відображені досліджувані процеси. На сьогодні найбільше інформації з проблеми несуть публікації О.В. Будзея [13] та І.О. Старенького [15; 16; 17].
Розпочався процес ліквідації радянських ідеологічних назв з постанови президії Кам’янець-Подільської міської ради за №35 від 11 вересня 1990 року: тоді 32 об’єктам Старого міста було повернуто історичні назви, зокрема вулиці Карла Маркса було повернено історичну назву Татарська [1, арк. 103-104].
22 липня 1991 року рішенням виконкому міської ради новим вулицям у селищі Першотравневе надали імена Сагайдачного та Сугерова, провулок отримав назву Цементників, а майдан став називатися Козацьким [2, арк. 10].
Широкомасштабне перейменування вулиць здійснено 1 червня 1992 року рішенням виконкому за №357. Так, площа Леніна отримала назву майдан Відродження, проспект Леніна – М. Грушевського, вулиця Ленінградська – Л. Українки, Московська – І. Огієнка, Дзержинського – М. Драгоманова, М. Островського – Данила Галицького, М. Котовського – Соборна, Паризької комуни – Гунська, Ленінської «Искры» –М. Драй-Хмари, 26 бакинських комісарів – Ю. Сіцінського, Чкалова – Князів Коріатовичів, Жовтневої революції – Північна. Назви вулиць Пушкінська, Гагаріна, Шевченка, Уральська були залишені без змін [3, арк. 65]. Отже, ще в 1992 році назви вулиць центральної частини міста були адаптовані до сучасних умов.
У вересні 1992 року було перейменовано назви вулиць у запроектованому мікрорайоні Північний: Проектна-1 отримала назву Литовська, Проектна-2 – К. Широцького, Проектна-3 – Січових стрільців, а також запроектовано бульвар М. Гоголя [4, арк. 99].
18 березня 1993 року «з метою ліквідації подвійних назв вулиць міста» виконком ухвалив перейменувати вулицю Лесі Українки на Біланівці на вулицю І. Сірка, а Ю. Сіцінського на Довжку – на вулицю Надії [5, арк. 196].
«З метою увічнення імені Клавдія Сафоновича Веліканова, заслуженого лікаря України, учасника Великої Вітчизняної війни, який упродовж майже 40 років (з 1946 по 1985 р.) працював у м. Кам’янці-Подільському» виконком міської ради 15 липня 1993 року вирішив вулицю Калініна перейменувати на К. Веліканова [6, арк. 122].
Рішенням виконкому міської ради №1057 від 31 серпня 1993 року вулицю Н. Крупської розділено на дві частини та перейменовано: відрізок від вулиці Л. Українки до проспекту М. Грушевського отримав ім’я В. Гагенмейстера, а відрізок від вулиці Кулика до м’ясокомбінату – Маршала Харченка [7, арк. 92].
19 вересня того ж року відбулося перейменування ще трьох вулиць. Так, вулиця П. Постишева отримала ім’я Івана Крип’якевича, Ульянової (щоправда невідомо якої саме – матері чи сестри В. Леніна) – Ісайї Кам’янчанина, вулиці Г. Петровського повернуто історичну назву Панівецька [8, арк. 50].
4 листопада 1993 року рішенням виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради за №1357 проектним вулицям у мікрорайоні Жовтневий дано «тимчасові назви» Проектна-1, Проектна-2, Проектна-3 та провулок Проектний [9, арк. 23].
Того ж дня було здійснено і перейменування трьох вулиць, яким надали назви, пов’язані з містами-партнерами Кам’янця-Подільського (Каліш – Польща, Укмерге – Литва, Мічурінськ – Росія). Так, вулицю 7-го листопада перейменовано на Каліську, Червоного козацтва – на Укмергеську, Примакова – на Мічурінську [9, арк. 24].
9 листопада 1995 року рішенням виконкому за №1245 новим вулицям житлового масиву в районі вулиці Молодіжної (селище Першотравневе) було присвоєно імена Д. Лелюшенка, Г. Тонкочеєва, О. Довбуша, Л. Глібова, Д. Дорошенка, П. Бучинського, С. Наливайка, В. Бєляєва [10, арк. 138].
Рішенням №15 дев’ятої сесії IV скликання міської ради від 30 січня 2003 року та розпорядженням міського голови №7-р від 4 січня 2003 року вулицю Мануїльського було перейменовано на В. Максимчука [11, арк. 99; 12, арк. 8].
14 вересня 2010 року рішенням сесії міської ради було ухвалено постанову про перейменування вулиці Проектної на Сонячну, провулку Проектного-1 – на Сонячний, провулку Проектного-2 – на Праці [14, с. 2].
Зміна топонімічної карти Кам’янця-Подільського не припиняється й досі, адже наше місто є досить перспективним і на сьогодні продовжує розширювати свої межі. При Кам’янець-Подільському міському виконавчому комітеті діє спеціальна топонімічна комісія. Проте варто зазначити, що ця структура має лише дорадчі функції, маючи широкі повноваження лише при найменуванні нових запроектованих вулиць. Для того щоб перейменувати вулицю існує досить складна процедура: потрібно зібрати підписи більше 50% жителів вулиці за перейменування, далі передати на розгляд топонімічної комісії і лише після цього на прийняття рішення сесією міської ради. Як на мою думку, то топонімічну карту мають формувати фахівці, наділені широкими повноваження на це.
Приємно те, що ряд вулиць названі іменами видатних діячів в історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серед таких вулиць є названі іменами Ю. Сіцінського, Д. Дорошенка, П. Бучинського, І. Огієнка, М. Драй-Хмари, І. Винокура.
Проте на мапі міста залишилися назви ряду вулиць, які є застарілими та несуть ідеологічне навантаження радянської доби. Зокрема, провулок Піонерський, вулиця Червоноармійська та ряд інших. Потрібно провести остаточне перейменування топонімічних об’єктів такого типу.
Отже, за доби незалежності України відбулися позитивні зміни, які стосуються топонімічної мапи Кам’янця-Подільського. Це, насамперед, перейменування об’єктів, які носили імена комуністичних вождів, увічнення імен діячів, життя та діяльність яких пов’язані з Кам’янцем-Подільським. Проте цей процес є незавершеним і потребує свого продовження.

Зі здобуттям Україною незалежності розпочинається процес перейменування радянських ідеологічно навантажених топонімів на ті, які відображають історичний, державний та культурний розвиток нашої держави. Проблема висвітлена лише частково на даний час. Проте до друку готується колективна монографія О.В. Будзея, В.С. Прокопчука та І.О. Старенького «Топонімічний словник Кам’янця-Подільського», де в повній мірі будуть відображені досліджувані процеси. На сьогодні найбільше інформації з проблеми несуть публікації О.В. Будзея [13] та І.О. Старенького [15; 16; 17].Розпочався процес ліквідації радянських ідеологічних назв з постанови президії Кам’янець-Подільської міської ради за №35 від 11 вересня 1990 року: тоді 32 об’єктам Старого міста було повернуто історичні назви, зокрема вулиці Карла Маркса було повернено історичну назву Татарська [1, арк. 103-104].22 липня 1991 року рішенням виконкому міської ради новим вулицям у селищі Першотравневе надали імена Сагайдачного та Сугерова, провулок отримав назву Цементників, а майдан став називатися Козацьким [2, арк. 10].Широкомасштабне перейменування вулиць здійснено 1 червня 1992 року рішенням виконкому за №357. Так, площа Леніна отримала назву майдан Відродження, проспект Леніна – М. Грушевського, вулиця Ленінградська – Л. Українки, Московська – І. Огієнка, Дзержинського – М. Драгоманова, М. Островського – Данила Галицького, М. Котовського – Соборна, Паризької комуни – Гунська, Ленінської «Искры» –М. Драй-Хмари, 26 бакинських комісарів – Ю. Сіцінського, Чкалова – Князів Коріатовичів, Жовтневої революції – Північна. Назви вулиць Пушкінська, Гагаріна, Шевченка, Уральська були залишені без змін [3, арк. 65]. Отже, ще в 1992 році назви вулиць центральної частини міста були адаптовані до сучасних умов.У вересні 1992 року було перейменовано назви вулиць у запроектованому мікрорайоні Північний: Проектна-1 отримала назву Литовська, Проектна-2 – К. Широцького, Проектна-3 – Січових стрільців, а також запроектовано бульвар М. Гоголя [4, арк. 99].18 березня 1993 року «з метою ліквідації подвійних назв вулиць міста» виконком ухвалив перейменувати вулицю Лесі Українки на Біланівці на вулицю І. Сірка, а Ю. Сіцінського на Довжку – на вулицю Надії [5, арк. 196].«З метою увічнення імені Клавдія Сафоновича Веліканова, заслуженого лікаря України, учасника Великої Вітчизняної війни, який упродовж майже 40 років (з 1946 по 1985 р.) працював у м. Кам’янці-Подільському» виконком міської ради 15 липня 1993 року вирішив вулицю Калініна перейменувати на К. Веліканова [6, арк. 122].Рішенням виконкому міської ради №1057 від 31 серпня 1993 року вулицю Н. Крупської розділено на дві частини та перейменовано: відрізок від вулиці Л. Українки до проспекту М. Грушевського отримав ім’я В. Гагенмейстера, а відрізок від вулиці Кулика до м’ясокомбінату – Маршала Харченка [7, арк. 92].19 вересня того ж року відбулося перейменування ще трьох вулиць. Так, вулиця П. Постишева отримала ім’я Івана Крип’якевича, Ульянової (щоправда невідомо якої саме – матері чи сестри В. Леніна) – Ісайї Кам’янчанина, вулиці Г. Петровського повернуто історичну назву Панівецька [8, арк. 50].4 листопада 1993 року рішенням виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради за №1357 проектним вулицям у мікрорайоні Жовтневий дано «тимчасові назви» Проектна-1, Проектна-2, Проектна-3 та провулок Проектний [9, арк. 23].Того ж дня було здійснено і перейменування трьох вулиць, яким надали назви, пов’язані з містами-партнерами Кам’янця-Подільського (Каліш – Польща, Укмерге – Литва, Мічурінськ – Росія). Так, вулицю 7-го листопада перейменовано на Каліську, Червоного козацтва – на Укмергеську, Примакова – на Мічурінську [9, арк. 24].9 листопада 1995 року рішенням виконкому за №1245 новим вулицям житлового масиву в районі вулиці Молодіжної (селище Першотравневе) було присвоєно імена Д. Лелюшенка, Г. Тонкочеєва, О. Довбуша, Л. Глібова, Д. Дорошенка, П. Бучинського, С. Наливайка, В. Бєляєва [10, арк. 138].Рішенням №15 дев’ятої сесії IV скликання міської ради від 30 січня 2003 року та розпорядженням міського голови №7-р від 4 січня 2003 року вулицю Мануїльського було перейменовано на В. Максимчука [11, арк. 99; 12, арк. 8].14 вересня 2010 року рішенням сесії міської ради було ухвалено постанову про перейменування вулиці Проектної на Сонячну, провулку Проектного-1 – на Сонячний, провулку Проектного-2 – на Праці [14, с. 2].Зміна топонімічної карти Кам’янця-Подільського не припиняється й досі, адже наше місто є досить перспективним і на сьогодні продовжує розширювати свої межі. При Кам’янець-Подільському міському виконавчому комітеті діє спеціальна топонімічна комісія. Проте варто зазначити, що ця структура має лише дорадчі функції, маючи широкі повноваження лише при найменуванні нових запроектованих вулиць. Для того щоб перейменувати вулицю існує досить складна процедура: потрібно зібрати підписи більше 50% жителів вулиці за перейменування, далі передати на розгляд топонімічної комісії і лише після цього на прийняття рішення сесією міської ради. Як на мою думку, то топонімічну карту мають формувати фахівці, наділені широкими повноваження на це.Приємно те, що ряд вулиць названі іменами видатних діячів в історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серед таких вулиць є названі іменами Ю. Сіцінського, Д. Дорошенка, П. Бучинського, І. Огієнка, М. Драй-Хмари, І. Винокура.Проте на мапі міста залишилися назви ряду вулиць, які є застарілими та несуть ідеологічне навантаження радянської доби. Зокрема, провулок Піонерський, вулиця Червоноармійська та ряд інших. Потрібно провести остаточне перейменування топонімічних об’єктів такого типу.Отже, за доби незалежності України відбулися позитивні зміни, які стосуються топонімічної мапи Кам’янця-Подільського. Це, насамперед, перейменування об’єктів, які носили імена комуністичних вождів, увічнення імен діячів, життя та діяльність яких пов’язані з Кам’янцем-Подільським. Проте цей процес є незавершеним і потребує свого продовження.

Список використаних джерел та літератури:

Державний архів Хмельницької області. — Ф.Р-335 Постанови Кам’янець-Подільської міської ради. — Оп. 10 (1990-1998).:

1. Спр. 14. Протоколи №1-8 засідання президії міської ради (17.04-24.12.1990), 188 арк.

2. Спр. 84. Протокол №18 засідання виконкому від 22 липня 1991 року (22.07.1991), 13 арк.

3. Спр. 154. Протокол №22 засідання виконкому від 1 червня 1992 року (1.06.1992), 66 арк.

4. Спр. 165. Протокол №35 засідання виконкому від 17 вересня 1992 року (17.09.1992), 220 арк.

5. Спр. 216. Протокол №11 засідання виконкому від 18 березня 1993 року (18.03.1993), 395 арк.

6. Спр. 228. Протокол №23 засідання виконкому від 15 липня 1993 року (15.07.1993), 233 арк.

7. Спр. 232. Протоколи №27-28 засідання виконкому (31.08-7.09.1993), 122 арк.

8. Спр. 233. Протоколи №29-30 засідання виконкому (16-20.09.1993), 322 арк.

9. Спр. 237. Протокол №36 засідання виконкому від 4 листопада 1993 року (4.11.1993), 81 арк.

10. Спр. 361. Протокол засідання виконавчого комітету №23 (19.10.1995), 121 арк.

Кам’янець-Подільський міський державний архів. — Ф.21 Кам’янець-Подільська міська рада. — Оп. 1.:

11. Спр. 550. Протокол дев’ятої сесії Кам’янець-Подільської міської ради IV скликання (24-30.01.2003), 17 арк.

12. Спр. 585. Розпорядження міського голови №1-92 з основної діяльності (2-31.01.2003), 160 арк.

13. Будзей О.В. Вулицями Кам’янця-Подільського / Олег Будзей. – Л.: Світ, 2005. – 272 с.; іл.

14. Міркотан О. Як востаннє? / Ольга Міркотан // Подолянин. – 2010. –№38 (1048). – 17 вересня. – С. 2.

15. Старенький І.О. Мікротопоніми Кам’янця-Подільського про етнічний склад населення міста / І.О. Старенький // Наукові праці студентів історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету / редкол.: Л.В. Баженов, В.П. Газін, С.А. Копилов та ін. – Кам’янець-Подільський: б.в., 2008. – Вип. 5. – С. 67-75.

16. Старенький І.О. Мікротопоніми Кам’янця-Подільського про козацьку добу в історії краю / І.О. Старенький // Пилявецька битва 1648 року в історії України: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 360-річчю битви під Пилявцями. – Хмельницький: ПП Мельник А.А., 2008. – С. 245-248.

17. Старенький І.О. Мікротопоніми Кам’янця-Подільського про релігійне життя міста / І.О. Старенький // Збірників наукових праць студентів і магістрантів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський університет імені Івана Огієнка, 2009. – Вип. 3. – С. 16-18.

Ігор Старенький,

здобувач кафедри історії народів Росії та

спеціальних історичних дисциплін, член НСКУ

Закладки:
  • Print
  • Digg
  • Sphinn
  • del.icio.us
  • Facebook
  • Mixx
  • Google Bookmarks
  • Blogplay
  • email

Доречно:

  1. Газета «Сім днів» як джерело до вивчення історії Кам’янця-Подільського в період державної незалежності України
  2. Молодь активно вивчає історію Кам’янця-Подільського
  3. Становлення церкви християн-Адвентистів сьомого дня у місті Кам’янці-Подільському та її діяльність у період незалежності
  4. Олег Будзей – відомий сучасний краєзнавець Кам’янця-Подільського
  5. Петров М.Б. Квартали польської громади Кам’янця-Подільського ХV-XVIII ст. в історико-топографічній структурі міста (частина 5)
  6. Планується друк монографії професора М. Б. Петрова з історії Кам’янця-Подільського XV-XVIII століть
  7. Малюнок-схема Кам’янця-Подільського 1684 р.

Категорії: Історична топографія, Загальна, Конкурс
Теги: , , , , , , , , ,

Коментарі

Залишити відповідь

Вам потрібно авторизуватися щоб залишити коментар, або зареєструватися

«     »